“Один з найкращих засобів стати людиною мудрою – це читати стародавні історії і вчитися на минулих подіях і прикладах наших попередників, як поводитися і чого берегтися…”.

вівторок, 26 квітня 2016 р.

Дзвони Чорнобиля!

Ви чули, як плаче спустошена Прип'ять,
За скоєний гріх розіп'ята живцем,
Прип'ята до неба, щоб вічності випить,
Щоб вмити від бруду змарніле лице?
Регочуть іони малиновим дзвоном,
Вбиваючи блиск нерозкритих очей,
Ридає вночі божевільна мадонна,
Приймаючи з лона холодних дітей
В бездонність ночей.
І тихо ступає життя у полин,
І лине Чорнобильський дзвін.
 
Минуло вже 30 років після страшної аварії на ЧАЕС, але її відлуння ми переживаємо дотепер. Катастрофа була спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року.

Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнованим, і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім. Офіційно понад 100 тисяч людей були змушені покинути свої домівки, залишивши диких тварин єдиними мешканцями зони відчуження.
Сьогодні в Нововасилівському НВК в пам'ять про цю трагедію  проходив урок-реквієм «Дзвони Чорнобиля», виступ лекторських груп «Трагедія не має повторитись», відеоперегляд фільму «Вони бачили смерть в обличчя». Фотозвіт додається.
 
 
 
 
 
 

понеділок, 18 квітня 2016 р.

Міжнародний день пам’яток та історичних місць

Цей День встановлений в 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО. Відзначається з 18 квітня 1984 року. 
У 1924 році в СРСР Інструкцією Наркомосу був розроблений Указ (на підставі постанови Всеросійського ЦВК і Раднаркому від 7 липня 1924 року), за яким виконавчим комітетам ставилося в обов’язок стежити за тим, щоб «городища, кургани, могильники та інші місця, що представляють історичну цінність, не розорювалися, не розкопувалися в будь-яких господарських цілях, а в колі пам’яток залишалася б недоторканою охоронна смуга від однієї сажня і більше, залежно від розміру і значення пам’ятки».
У 1934 році було прийнято постанову, згідно з якою заборонні заходи Указу стали вважати застарілими і непридатними внаслідок величезного розмаху господарського будівництва.
У 1976 році був прийнятий Закон «Про охорону і використання пам’яток історії та культури», але цей закон фактично не працює. На сьогоднішній день ситуація ще гірша - відповідних законів або немає, або їх не дотримуються, пам’ятники, історичні місця та заповідні зони нещадно знищуються, а винні в цьому не несуть, як правило, ніякого покарання.
У Європі до історії ставляться набагато дбайливіше, там зберігають навіть історичні ландшафти і пейзажі місцевості. Наприклад, у Франції проводять відновлювальні роботи ландшафтів пам’ятних місць навіть після археологічних розкопок, а на півночі Англії, у практично незайманому вигляді збережений Адріанов вал, що простягнувся на 117 кілометрів, побудований при римському імператорі Адріані для охорони північних рубежів Імперії.
В Україні цей день має назву «День пам’яток історії та культури» і встановлен відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99, його відзначають щорічно 18 квітня.

неділю, 10 квітня 2016 р.

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів відзначається 11 квітня. 
11 квітня 1945 в'язні Бухенвальду підняли інтернаціональне повстання проти гітлерівців, і вийшли на волю. Здається, так давно це було. Але тільки не для тих, хто пройшов крізь жахіття фашистських катівень. Біографії цих людей - це справжні уроки мужності для молодого покоління.
Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За визнанням самих есесівців, в'язень, тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку.
За роки другої світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів чоловік, з них 5 мільйонів - громадяни Радянського Союзу.
У Нововасилывському НВК  пройшли уроки історії «Якщо на землі є пекло…» , бесіди «Фашистські табори смерті», виховні години «Уроки пам`яті людської».
 
 

суботу, 9 квітня 2016 р.

Закон про освіту

У ВР зареєстрували законопроект про освіту
Доопрацьований проект закону «Про освіту» зареєстрований у Верховній Раді. Текст документа вже оприлюднено на сайті парламенту.
Ініціаторами документу є члени Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич, Олексій Скрипник, Володимир Литвин, Тарас Кремінь, та Іван Кириленко, які є авторами остаточної редакції законопроекту.
Проект закону описує сучасну українську школу з її відмінностями від сьогоднішньої школи; визначено статус педагогічних та науково-педагогічних працівників як провідників реформ; розроблено механізми для забезпечення рівності доступу до освіти, зокрема в сільській місцевості, та взаємозв’язку освіти та ринку праці; позиціоновано професійно-технічну та вищу професійну освіту, джерелом фінансування якої визначено державний бюджет тощо.

неділю, 3 квітня 2016 р.

Рік Державності у навчальних закладах

Український інститут національної пам’яті назвав 2016 рік, коли Україна відзначає 25-ту річницю незалежності,  Роком Державності.
На виконання Указу Президента України «Про відзначення 25-ї річниці незалежності України» від 03.12.2015 № 675 МОН України пропонує протягом 2016 року провести тижні історії  під загальноукраїнським гаслом «Незалежність. Від 1991-го — назавжди» та інші  заходи. Про це йдеться у листі МОН України «Про відзначення 25-ї річниці незалежності України» від  24.03.2016 № 1/3-148.
Тиждень історії повинен заохотити учнів до вивчення історії України. Окрім того, це нагода розповісти учням про українські державотворчі традиції та особистостей, які стали символом боротьби за незалежність.
Зміст заходів у межах  Тижня історії має бути тісно пов’язаний з основним програмним курсом і втілюватися пізнавальними, навчально-виховними, ігровими, мистецькими засобами.
МОН України пропонує розпочати Тиждень історії урочистим підняттям Державного Прапора України і школи і виконанням Державного Гімну України.
Під час підготовки та проведення заходів з відзначення річниці незалежності у пригоді стануть методичні рекомендації, розроблені Українським інститутом національної пам’яті. 
МОН України звертається з проханням активно висвітлювати  проведення  заходів на web-сторінках навчальних закладів та органів управління освітою.